Здоров’я дітей - це фундамент успішності (або неуспішності) майбутнього розвитку держави. І саме у цій сфері у нас величезні проблеми. Реальний стан здоров’я молоді - катастрофічний за впливом на майбутнє України.
Якщо політика нашої держави не зміниться, то, згідно прогнозу ООН, у 2050 році населення України становитиме всього 26 млн. людей.
Давайте подивимось на показник тривалості життя: у нашій країні він становить 67 років, а, наприклад в Ісландії, Швейцарії чи Швеції - понад 80 років. При цьому, показник здорового життя наших співвітчизників - 55 років, а в європейців - більше 70 років.
Саме тому першочерговим завданням у державі є зміцнення здоров’я українців, особливо дітей шкільного віку.
За даними Міністерства охорони здоров’я України, серед учнів загальноосвітніх навчальних закладів спостерігаються: функціональні відхилення в діяльності різних систем організму – у 50%, функціональні відхилення серцево-судинної системи – у 26%, нервово-психічні розлади – у 33%, захворювання органів травлення – у 17%, захворювання ендокринної системи – у 10% школярів.
Упродовж шкільних років зменшується відсоток здорових дітей – з 35% у першому класі до 18% у випускному. 53% молоді закінчує школу з хронічною патологією.
При вивченні психологічного стану підлітків у 58% з них було виявлено психічну втому, у 49,3% – стан тривожності, у 9,8% – стресові реакції.
Фахівці пов’язують такі низькі показники здоров’я з детренованістю дітей, великим шкільним навантаженням і напруженням режиму їхньої праці і відпочинку, нераціональним способом життя та погіршенням соматичного стану здоров’я.
Для нормального розвитку дитина середнього шкільного віку повинна мінімально подолати дистанцію в 7 кілометрів за добу, а також перебувати на свіжому повітрі не менше 3-ох годин на добу.
Фантастичні норми, як для сьогоднішнього темпу життя школярів, чи не так?
Адже тривалість, інтенсивність, інформаційна насиченість навчальної діяльності сучасного школярика - поза межами можливого.
Наприклад, робочий тиждень старшокласника іноді перевищує 50-53 години (порівняйте: тривалість робочого тижня дорослої людини не перевищує 40-41 години).
До того ж, більшу частину цього часу дитина проводить у навчальних класах, за незручними партами, при поганому освітленні, без належної вентиляції приміщень.
Плюс тривалість дитячого сну, яка в середньому не перевищує 7-8 годин, при потребі не менше ніж 9,5-10 годин.
Сьогодні досить гостро постає проблема здорового харчування дітей, адже його низька якість не здатна забезпечити організм елементами, необхідними для росту і здорового розвитку.
До то ж, офіційно визнано, що майже у третини (а саме - 27 %) нашого населення не вистачає грошей на здорове харчування.
Смертність молодих людей у віці 15–29 років, який охоплює 15-річний інтервал від періоду статевого дозрівання до віку, коли переважна більшість уже створює сім’ю, в Україні значно вища, ніж у країнах Європейського Союзу. Вона складає 111,16 на 100 тисяч населення проти 43,31у країнах ЄС.
Через неприродні причини молоді люди гинуть у 1,5 частіше, а показник смертності внаслідок інфекційних захворювань українців у 17 разів вищий, ніж у їхніх ровесників у ЄС – 12,37 проти 0,74.
Крім того, фахівці наголошують на високій передчасній смертності чоловіків активного працездатного віку, що залишається надзвичайно гострою демографічною проблемою сучасної України.
Тож, враховуючи процеси децентралізації влади в Україні, нам важливо врахувати проблеми кожної громади у цій сфері,звертаючи особливу увагу на молоде покоління. Забезпечення у пріоритетному порядку підтримки та зміцнення здоров’я, формування здорового способу життя молоді у столиці та в регіонах України – одна з ключових складових майбутнього гармонійного розвитку держави.
По материалам "КиївVласть"
|
|
