Ожиріння поступово стає однією з найголовніших проблем, що турбує суспільство. В світі починають боротись з ним на всіх рівнях. Наприклад, американські фастфуди відмовляються продавати шкідливу їжу, а в Данії уряд вводить спеціальний податок на жирну їжу. Чи насправді шкідлива жирна їжа для організму людини і наскільки проблема ожиріння актуальна для українців «Комментариям» розповів директор ДП «Державний науково-дослідний центр з проблем гігієни харчування МОЗ України», головний позаштатний дієтолог Міністерства охорони здоров’я України Олег Швець.
Наскільки шкідлива жирна їжа для організму людини?
Тут треба внести ясність, тому що жирна їжа може бути не тільки шкідлива, а й корисна. Існує кілька видів жирів. Наприклад, поліненасичені жирні кислоти Омега 3, котрі приносять організму людини тільки користь. Вони знаходяться в рослинному жирі (насіння льону, деякі горіхи) та жирній морській рибі. Існують докази того, що вони позитивно впливають на здоров’я людини і зменшують ризики найбільш небезпечних захворювань, наприклад атеросклерозу та його наслідків. Також є жири, які мають доволі нейтральний вплив на здоров’я людини – наприклад, Омега 6 та Омега 9. Їх багато в будь-якій рослинній олії (соняшниковій, горіховий, оливковій, кукурудзяній), авокадо, кунжутному насінні, в деяких видах горіхів тощо. Таким чином, помірне вживання продуктів, насичених цими жирами, впливає позитивно на організм, а надмірне – обертає всю користь на шкоду.
Що ж стосується насичених, яких найбільше в продуктах тваринного походження: жирних молочних продуктах та жирному м’ясі, то саме вони становлять реальну загрозу, підвищуючи ризик розвитку атеросклерозу.
Отже, будь-яке вживання молочної продукції та м’яса шкодить здоров’ю людини?
Ні, це неправда. Їсти треба всі продукти без виключення, але ж при цьому дотримуватись міри. Згідно міжнародних рекомендацій ВООЗ насичені жири повинні складати не більше 10% від середніх показників калорійності на добу. Наприклад, журналіст повинен на добу вживати близько 2000 Ккал, якщо немає додаткових фізичних навантажень. Отже, відсоток «безпечної» жирної їжі складає 200 Ккал. Все, що вживається понад цю норму, не приносить користі організму.
А як з холестерином – його так само треба вживати, чи він шкідливий для організму в принципі?
Холестерин також потрібен організму. В першу чергу, для утворення вітаміну D, а також різних гормонів. Однак його можна вживати не більше 300 мг на добу. Одним з продуктів, у котрих в великий кількості міститься холестерин, є яйце – там його 275 г, фактично добова норма.
До найбільш шкідливих жирів належать транс-жири. Обмеження їхнього вживання найбільш радикальне – не більше 1% від денної їжі. Вони містяться переважно в технологічно обробленій їжі, найбільш яскравий приклад – кондитерська продукція, яку всі так люблять. Так, от цукерки, тістечка та печиво треба вживати в дуже малих кількостях. Адже транс-жири підвищують ризик виникнення атеросклерозу та злоякісних новоутворень.
Щодо знежирених продуктів: чи справді вони корисніші, чи це просто рекламний хід? Адже сам процес знежирення не є природнім.
Якщо ми кажемо про знежирені продукти, то мова йде про молочні продукти. Заяви про те, що відсутність жирів обумовлена великим вмістом харчових добавок і взагалі хімії, не відповідають дійсності. Знежирення – це звичайна технологічна процедура, а не якесь надзавдання, для виконання якогось треба придумувати якісь суперхімічні формули. Це як пінку чи вершки з молока зняти - сама процедура не передбачає перетворення цього продукту із нормального на шкідливий.
Наскільки актуальною є проблема вживання шкідливої їжі для України?
У нас один із найвищих показників по рівню смертності в Європі від серцево-судинних захворювань. А саме неправильне харчування – один із вагомих факторів виникнення хвороб кровотворної системи. Взагалі, наша національна кухня насичена шкідливими жирами і транс-жирами, що не сприяє підвищенню здоров’я нації в цілому. Але проблему, звісно, не слід розглядати лише у контексті споживання жирів – люди повинні взагалі почати ставитись по-іншому до свого здоров’я і до образу життя. Особливо тепер, коли стан здоров’я нації в цілому оцінується як дуже низький.
Щоби досягнути цього, певно, без допомоги держави, не обійтись?
Так, однозначно. Без допомоги держави суттєвих результатів досягнути не вдасться.
Як приклад можна взяти Японію. Порівняно з нами, тривалість життя там на двадцять років більше. Хоча ще 30-40 років тому ситуація була дещо іншою. Тоді практично ніхто з японців не їв в достатній кількості овочі та фрукти, або продукцію із цільних злаків, і середні показники тривалості життя були майже такими як у нас, або трохи більшими. Тепер ситуація докорінно змінилась. Завдяки вдалій державній програмі японці стали харчуватись правильно і взагалі вести здоровий спосіб життя, тому Японія стала однією з самих здорових держав, а показники смертності від інфарктів та інсультів зменшились на 30%.
По материалам журнала "Nature"
|
|
